Легендарні велосипеди та інтерв’ю зі спортдиректором Ukraine Cycling Team

У цьому відео ми поспілкувалися зі спортивним директором Ukraine Cycling Team про велоспорт та команду.

Ми поговорили про:
• як він прийшов у спорт
• історію створення команди
• як відбирають спортсменів
• конкуренцію на гонках і внутрішню кухню змагань
• фінансування команди
• цілі команди на найближчі 2–3 роки
• що таке велоспорт у простому поясненні
• які велобренди переоцінені
• країни, де найкраще їздити та подорожувати на велосипеді
• легендарну колекційну велотехніку, яку подивилися разом.

https://www.instagram.com/vladuxa_05/ – мій інстаграм
https://www.instagram.com/yurka69/ – інста Юрія
https://www.instagram.com/ukrainecycling.team/ – інста команди

Перший велосипед заявкою на аеро. Зараз буде невеликий експеримент. Коли наша збірна їхала на них, Кальнага заплатив гроші, щоб наклеїти на ці велосипеди кальнага надпись. І зараз нормальна тачка коштує від 14 000 доларів. Юра, привіт. Доброго дня і вам, хлопці. Давно хотів зняти з тобою відео. Якось ще влітку, пам’ятаю, знайшов твій акаунт Instagram, чисто випадково побачив. Думаю, о, це може бути цікаво. Думаю, треба щось зняти. Тим паче посада така цікава. Ми розповімо про це трохи пізніше. Але зараз хочу почати з того, що, по-перше, подякувати, що ти знайшов час. І, по-друге, хочу дізнатись, як ти опинився в цій індустрії, як ти взагалі прийшов у велоспорт та з чого все починалось. Ой, хлопці, це така дуже довга історія, тому багато чого викину з з контексту. Якщо в двох словах, то я завжди хотів займатися велоспортом, але мені забороняли, бо я вчився в нормальній школі, отличник, вся фігня оця СРСР, стайл, образовані, навчати. Да, да, да. І мені забороняли. І я на свій день народження на 10 років прийшов і записався до секції. І з цього все почалося. Це ДЮСША якась була, да? Це було Дю США. Хімволокно. Зараз там торговий центр вже. І отак почався мій шлях в велоспорті. А дальше пішло, пішло, пішло. Потім спортивне училище фізичної культури в Броварах, збірна, потім Італія, потім, ну, отак воно і і так мене і затягнуло. Ну, не то що затягнуло, я неймовірно був щасливий. І це були одні, ну, мабуть, одні з таких найкращих часів в моєму житті. Наскільки я знаю, що в той час давали велосипеди ДЮ США. Чи в тебе був свій особистий велосипед? В мене особистий велосипед вже з’явився, коли я був на якомусь рівні такому, ну, кращому на українському. Угу. Од одним із кращих. Тоді в мене вже почали з’являтися веліки. А так нічого не змінилось. Ти виступав за наші команди чи як це все було? Які в тебе змагання були? Я їздив за збірну України, виступав кубки світу і чемпіонат світу, волгонки Міра і так далі. Як тебе побачило? От в тебе були дуже класні результати чи як саме? Я пішов в спортивне училище Бворське фізичної культури. Там почав вигравати гонки і вигравав в молодіжному віці досить багато. Там може я ще шестиразовий чемпіон України чи щось таке в різних видах. Ага. Потім, коли все всі доросліше стали, то, звісно, конкуренція, то вже таких результатів в мене не було. Але в збірній я був з самого малого і до кінця. Скільки років ти прозаймався? В 20 неповних 23 я зав’язав чи навіть 22. Що сталось? Через що ти таке рішення прийняв? Ну, якщо зараз нерять кудись в якісь там отмазки, то я просто смалодушнича мені. гонки перестали приносити задоволення, коли, ну, в нормальній ти формі, в психічному стані, психологічному, точніше, то ти себе, ну, до потери пульса, пока не упадеш, поки ноги не откажуть, да? А я став їздить гонки, так, ну, пульт 170 піднявся, я навіть, ну, не можу заставити себе терпіти це. Ну, і тоді я зрозумів, що щось не так. Е, я був на стажировці в італійському клубі Італфіна такий непоганий. Там ганявся наш професіонал такий Максим Руденко. Угу. Він переходив в професіонали і я повинен був бути зайняти його місце. Мені в листопаді італійці писали, дзвонили: “Ну що ти?” Я кажу: “Та ні, хлопці, я вже три місяці бухаю”. Давай, мабуть, більше про кар’єру. Як взагалі з’явилась команда? Ее коли це все почалось? Хлопці, ну тут така чергова казка в моєму житті. Тусили ми на фестивалі такий вейв був на рабацькій стрелки. І там один з організаторів, точні організатор дзвонить мені якось і каже: “У нас тут толпа така: “Ми хочемо тріатлоном займатись”. Я думаю: “Та ну хлопці, що ж ви що на приколі, типа, ну який тріатлон?” І це все заглохло. Потім якось вже через три місяці чи скільки така помню погода отвратительная, їду за рулм, вообще нічого не бачу. Е-е дзвонить мені Олександр, каже: “Приїдуть до тебе люди”. Ну і вони так по одному, по одному, по одному, по одному. Потім ми зібрались в один колектив, вони мене туди ее прийняли як свого. Е там закривав і закриваю всі їх потреби щодо велосипедів, супорту і так далі. І робили вони перший старт. Я якраз був в Італії зі збірною, в мене був час і в них якісь там моменти виникли і нема механіків там. Ну як як завжди, все все зайнято, все криво, коса. Я думаю, я кажу: “Хлопці, давайте я прилічу там, ну, потусую, що мені типа за кайф”. В общем, все ми зробили, все прийшли, все супер. І йдемо цією всією компанією. І це не я казав. І хлопці, Юріяс, а давай команду зробимо велосипедну. Я кажу: “А давайте”. Ну і подума, типа це так спонтанно було прям, да? От от так. Ну хлопці були на емоціях, кажуть: “Так нравиться велосипед, такий кайф, ти летиш”. А ще коли після змагань завжди куча емоцій і людина переживає всі ці моменти. як він со спуска летів, там в яму попав, чуть кермо не вибило. І дуже-дуже позитиву багато. І на цій волні вони самі с самі запропонували зробити команду, але я такий чув вже не раз і я, ну, не придав цьому значення. Потім, коли мені вже другий раз нагадали, тоді я вже зрозумів, що це серйозно. І по ітогу цього всього так і виникла оця чудова континентальна команда. Так. Кaй. Це дело случая. В якому році це було? М так ми проганялись в 20 в 24-му 24-му році. Так. 25-й вже команда існувала. Це було в 24-м на Мальорке, по-моєму. А ти, коли сам зі сторони дивишся, тобі буває таке, що хочеться взяти вельчик, знаєш, і виїхати отак поганяти? буває таке, чесно, мені не хочеться поганяти, бо асоциативний ряд сразу со страданиями. Угу. Е-е, мені хочеться просто покататись, каво, пощолкать все чик-чик, щоб воно все так під тобою шуршить, ти собі кайфуєш, сигаретку закурив. До речі, викладав відео, але це прикол був. Е, так, да. Але в цьому році він був тяжкий для мене. Я, ну, не знав, як що працює і з якими труднощами. Угу. Треба бути стикнутись. Цей рік я повністю, як то кажуть, поховав себе під команду. І ще скажу, що такий прецедент ще до цього не було такої практики в українському велоспорті. З нашою командою буде працювати італійський тренер. Могу так сказати, що його, так сказать, воспитання колись виграв Тур де Франс, але він вже не ганяється. Цікаво. І він також готує команду, котра по Under 23 в Італії посіла по ітого сезона друге місце в рейтингу. Угу. На сьогоднішній день ти технічний директор національної збірної України та спортивний директор Ukraine Cycling Teams. Ну, з 26-го року, так. Угу. З 26-го року. Тобто це сезон вже можна сказати, що почався, да? Він вже працюють хлопці, вже на повну підготовка йде, е, плани пишуться, плани виповняються. І от ми 10го 11-го проходимо тести. Угу. Функціональні, е, на закислення, на двома. Ну, повністю, повністю. Наскільки часто тести робите? Чесно, це в історії перший раз було таке, але ми ще будемо тести ми зробимо тут, а потім ще зробимо з італійським тренером для порівняння. Угу. Як ці дані співпадають і чи вони можуть бути об’єктивними. Які принципи саме ти намагаєшся передати спортсменам? Чи є такі? Ну, по-перше, треба в будь-якій ситуації залишатися людиною. Якщо ти можеш притягнути якусь руку помощі там людині, яка нуждається, це для тебе нічого не варто особливо, то я вважаю, що так треба робити. Бо якщо би мо було б трохи добріше один до одного, було б світ був би набагато кращий. Так. І повага, повага, повага до людей, повага до професій. Як сьогодні виглядає структура національної зборної України? Які напрямки є пріоритетними? Ну, скажемо так, на сьогодні дуже мало вже лишилось в Україні конкурентнос спроможних спортсменів. Тому ця команда, ми зібрали майже всіх найкращих. майже, бо деякі ганяються в інших клубах, в італійських, вони приділі, тому, щоб не займати там, ну, їм все подобається. І тому і команда, і збірна – це одні ті ж самі люди. Угу. Майже, зрозуміло. Так. І навіть шасейники, триковики теж все, все перемешано. Ну, я і ми цей сезон будемо так коригувати, щоб і на треку могли вони виступати. І Да, я бачу, що ви і на треку і на шосе ганяєте, і мені так, бо якщо, ну, там встати в позу і сказати: “Да ми шосейніки, йдіть ви з цим треком”. То трека ну не буде. Ну і фінансування не буде. Тому маємо те, що маємо і будемо комбінувати. З приводу фінансування, я так розумію, у вас є спонсори, правильно? В нас є спонсор. Це група молодих людей, моїх друзів, товаришів і ми майже 90, ну не знаю, відсот у відсотках ее більшу частину ми закриваємо самі. А спортсмени це більше молодь чи є і доросліше? Ко команда до 23 років. Ага. Команда до 23. Так. Так. В цьому сезоні ми трошки поміняли состав і взяли ще одного юніора вчорашнього прямо там 18 років такий. Ви берете до 23 чи до 23х берем. Потім в Італії дивіться, якщо ти до 23х не перейшов нікуда, то все, ти будеш їздить в якій-то там команді там категорият. Це старше 23х. І календар дуже бідний і дуже мало гонок і дуже-дуже маленький шанс, що ти потім кудись попадеш. Тому це такі зараз тенденція на дуже молодих. Хлопці начинають валить прямо з юніорів. Немає навіть ні ніяких пере перехідних категорій. От вчорашній юніор вже в профіках і пошов. Зараз спорт цей помолодшав і тому це такий золотий час, котрий котрий потрібно використовувати пацанам. А чи сильна конкуренція от зараз в Європі на гонках? Дуже сильна. Ну там такі швидкостя. Наскільки нам важко в цій конкуренції? Ну цей сезон був тяжким, бо ми пізно начали. Ее ні ніякої системи. Те, що условно система, то одно название від неї. І подивимось, як було дуже тяжко. Але якщо ти бачив, навіть в такому форматі хлопці молодці і показували достойні результати. Багато четвертих місць там п’ятих в десятці Каподарка 18-м Підгайний заїхав. Це гонка просто, ну, адова. Ну, динаміка бешена, вона дуже престижна. Всі команди сильні і 45гради. Я думаю, все попереду. Зараз це, знаєш, там формування це мені мені дали такий картбланш тренера старші і главні з міністерства. Це нова буде ее методика, так сказать. І мені дали картбланш. Дуже їм дякую за це, що вони не не дивлячись на те, що я механік, ну так, если откритим текстом, глобальним, да, що вони дали мені такий шанс е попрацювати так, як я це бачу, реалізувати. Так, так, так. Дуже, дуже за це їм дякую. Я думаю, що в нас все вийде. До речі, не можу не зауважити, в тебе тут дуже атмосферно. Одразу, коли ми зійшли, звичайно, сказав про це, але, блін, атмосфера, знаєш, така класна, така майстерня, от душевна, я би так сказав. заходиш, вельчики такі стоять красиві. Ми вам покажемо, до речі, трохи пізніше. Там он ще вельчики стоять. Нам Юра розповість трохи про їх історію. Я думаю, що багато з таких ви могли бачити, можливо, десь в старих відосах Tur de France. Е, дякую вам за добрі теплі слова. Е-е, ну, я дуже багато чув від кого. Та треба Римун, треба там то. Чесно, тут інший зовсім підхід. Я мог би ремонт зробити і що завгодно, но сам кайф і кодове названня цього місця – це притон. Ти де? Я на притоні. Ти куда? Я на притон їду. Все. Як відбувається відбір спортсменів? Які якості ви вважаєте ключовими для потраплення до команди? Ну, в мене трошки на це своє бачення і часто за мною багато хто не погоджується, але то вже інша справа. Для мене гонщик – це не тільки та людина, котра швидко їздить на велосипеді. Вона, ну, особисто для моєї симпатії це повинна бути особистість і в котрій повинні бути інші всі качества. Тобто ти маєш на увазі як людина, як людина добре в спілкуванні і так далі і тому подобне, щоб це був не просто, блін, кусок м’яса для, блін, їзди на велосипеді, щоб це була особистість. Так. Так. Тобто командна гра така, скажемо, людська, яка вже потім переливається більш спортивно. Так, бо є персонажи, котрі там, ну, ноль уважения, інтриги, скандали, росследование. таких людей, навіть якщо він буде там чемпіоном світу, образно. Понятно, що якщо він буде чемпіоном світу, дай Бог його забере інша команда. Але, ну, таких людей в мене не буде в команді. В нас дуже класний колектив, хлопці всі, кожен по-своєму. Ну, спортсмени – це ж все великіго і дуже зрозуміло, тим паче велосипедиста. Дуже тяжко буває оці всі ее балансувати балансувати, бо ну після гонки це ж завжди от фінішної гонки – це емоція. Це кожна гонка – це як ма маленьке життя, бо це ти не плаваєш, не хочу нікого образити, ти не плаваєш в басейні туда-сюда, ти не бігаєш по колу на стадіоні. Це спуски, підйоми, повороти, собачка, бабушка, машина. На кожному метрі дистанції тебе може чекати якісь несподіванки. Це завали, це, ну, падіння. Ні, ну це ні для кого не секрет, що велосипед він такий. Так, це ти прожива і після гонок завжди, коли щось не зрослось, дуже от багато один у одного до одного претензій і це все переходить в такий пожар. Угу. І от як ти тушиш такі пожари, да? Просто я коли бачу, що меша вже трошки перетинається, я кажу: “Так, хлопці, типа позакривали, трошки остинем, ні, остинем і потім почнем діалог”. Угу. Все, зрозуміло. Знаходиш з ними спільну мову. Дуже добре. Да, чесно. Слава Богу, що мого авторитету хватає, щоб вони мене слухали. І клас. Я намагаюсь з ними спілкуватись не так, як знову ж деяким це не подобається. Я з ними спілкуюсь як з рівними. Вони для мене не біоматеріал. Я там цікавлюсь, як в них там дома, що там в них там дівчата, що там, ну, що в житті. Да, да, да, да, да. Бо це дуже важливо. Які цілі ставиш найближчі 2-3 роки для команди? Хотілося б заробити побільше очок, побільше ее перемог, щоб заговорили про цей проект. він якось комерційно трохи обріз і щоби і для наших чудових спонсорів це було якимось гейном для росту, для якоїсь реклами, більшого заробітку і для задоволення. Фінансування – це велоспорт. По-перше, технічний вид спорту. Велосипеди коштують. Оборудування надо куча, бо один завал, все, велосипеда нема, оборудовання нема, колес нема. Ну, у нас рекорд – це я купив колеса компаньо там, ну, нашому капітану команди і, ну, десь чотири гонки він проїхав і таке часто. Плюс їздили на срамі в цьому році, ну, постійно щось там відвалювалось. Ну, таке дуже, по-перше, технічне. По-друге, це ще ми не будемо нічого приховувати. Це ще доктора, масажисти, механіки, нутріціологи, повар і так далі і тому подобне. Це альтруїстів нема. Це все потрібно оплачувати. До речі, ще знову ж, ну, вони такі не дуже люблять рекламу себе. Але хлопці ще поверх бюджету на наступний рік ще купили велосипеди найкращі. Наступний рік ми будемо виступати на Кальнага V5РС на Дюрейсі, такі як один в один у Еміратів. Дуже вам дякую, якщо ви подивитесь десь. Хлопці, я вас люблю. Круто. За що ти найбільше любиш свою роботу? Я адреналіновий чи дофаміновый наркоман. Я постійно якихось шукаю гострих почуттів в бивших професіях, в мотоциклах, в автомобілях швидких. І от велоспорт це ми помітили. Та ми ще карту не включали Беву. Е, і велоспорт – це мені все дає. Плюс я дуже люблю спілкуватись з молодьожю. Вся їх енергія мене теж заряджає. Плюс це я не можу сидіти на одному місці. Я завжди подорожував постоянно двіж мутки те. Ну я коли на одному місці я превращаюсь такого волка, у котрого повибивали зуби. Угу. А велоспор це мені все дає. Плюс постоянно нові люди, нові знайомства, нові місця. Ну це кайф. Я навіть це не назву. Так. В цьому році було дуже тяжко. Я вже доійшов до свого предела. Але все равно я получил масу кайфа. Я нікуд ніколи сюди не приходжу з думкою про те, що я йду на роботу. Яка фраза найкраще описує велоспорт? Можеш подумати. Це складне питання. Я розумію. Це так швидко не відповідь. Свобода. Свобода. Навіть словом, не фразою. Свобода. Це свобода, бо коли ти сідаєш на велосипед, вітер тобі в обличчя, ти з ним зливаєшся, гонки ця іде гонка, ти весь в ній, весь в цьому. І ти почуваєш себе свободним в цей момент. Велосипед – це найкраща медитація. Виїхав, проїхався і в тебе як кеш стрлі, блін, с моза. Юр, який бренд, на твою думку дуже переоцінений в велосвіті зараз? Можна навіть декілька брендів. Звичайно, що Кальнага зараз заробляє бабки, але велосипед дійсно крутий. Вони зробили і роблять останнім часом. І я б сказав, що зараз немає такого поняття, як переоцінений, бо вони всі друг під друга підтягнулись. І зараз нормальна тачка коштує від 14 000 доларів. Ну, тобто і ну ти маєш на увазі, навіть якщо ми беремо там неважливо спеш кальнага, той самий Bянки, якщо там на максимально запакований він буде, він буде коштувати все одно близько там 14-15? Так, звичайно, звичайно. Які б ви велосипед не обрали, ее на гарну пушку ціна буде, ну, звичайно, Кальнага зараз і Pінаarella будуть дорожчі. Угу. Але ще існує багато брендів, котрі ще дорожчі за Pіarле і за, наприклад, Knag. Ну, такіє чіклі пасоні. Це кастомні велосипеди титанові з карбоном міксовані. І там можна навіть до 30 дойти. За скільки можна взяти більш-менш непоганий шосейний велосипед для повноцінних тренувань? Якщо ми про більш доступні бренди, то мабуть Merida IDA. Ріда Реактор. Ну да, вона взагалі там є ще LTD якась. То вона вообще взагалі класна. Тут е що це як автомобіль для когось там неважливо, що написано. А для кого йому треба з точки А в точку Б доїхати. А для когось так. Угу. Ну і плюс, якщо ти хочеш виділятись, то за це теж треба платити. Ну да, велоспорт – це таке, що тут люблять. В мене це 64та кальнага. Ну в мене багато веліков. Ти ж сам бачив. Я ще купив вілер лімітирований анти SLR. Я покажу тобі якої розкраски. Цікаво там така. Ну якраз для мене. І чесно я люблю Та я от і машини так купую. Якщо ти не обертаєшся, то ти купив не то, що тобі потрібно. Якби тобі дали мільйон доларів, в що б ти їх зараз інвестував? Якщо це стосується саме команди, так, саме команди, то я би вклав, наверно в медицину спортивну. Угу. В науч науковий підхід. Тобто це те, що точно можна завжди покращувати та отримувати нові результати. Так, так, так, так. А ще це можна продавати іншим. Угу. Мабуть, так. Топ-три країни для велоподорожей, не гонок. Саме велоподорожі, е, в світі. Ну, це точно Італія і це точна Франція. Там всі перевали, всі легендарні траси, е, дуже розвинене все. для вело. Так, це культура. Ну, Франція можливо трошки, ну, і не знаю, якщо в такий саме вайб чисто велосипедний, то мабуть Голландія чи Бельгія, там де там де всі на велосипедах перебгу. Наскільки в Європі толерантність до велосипедистів вище, ніж в Україні? Бо ти знаєш, що в Україні це така, знаєш, постійні якісь контри між велосипедистами та водіями. Давайте будемо так відверті, тут в нашій країні не тільки проблема культури з водіями. Це по-перше. А по-друге, в Європі теж е не всі люблять велосипедистів і там і факи тикають, і затирають. Ее це завжди було, є і буде. Але якщо брати в в порівнянні процентному співвідношенні, то, звичайно, Європа набагато буде далеко набагато від нас. Угу. От де я впечатлился, так мовити, це Бельгія, велодоріжки і навіть є знаки, де через пересічення автомобільне ти велосипедист має прим преймущество руху. Ага. О, так, да. Так. Ну що, у нас є ще багато, можна сказати, велосипедів, які б я хотів, щоб ти нам сьогодні показав, трохи розповів про них. Я думаю, нашим глядачам також це буде дуже цікаво. Можливо, якщо ти зможеш сказати, згадати приблизну їх вартість. Я думаю, що тут історія саме цікавіше, але вартість – це також завжди, знаєш, цікаво. Ти е давай будемо так. Е-е, якщо я буду зараз, е, казати про вартість в тих колах, котрі на цьому розуміються, Угу. то там тобі понаписують такого, щоб, ну, мені треба піти повіситься чи голову полічить. Тому вартість ми опустимо. Добре, давай про Але скажу так, що за деякі з цих екземплярів можна купити такий не топовий, але непоганий сучасний велосипед. Це перша модель велосипеду. Розповідай нам про нього. А-а, так. Ну, це знову ж таки італійський виробник FНest. модель реверсовер на перший погляд ніякий там не бренд з великим ім’ям і так далі і тому подібне але в чому його прикол це перший велосипед з заявкою на аеро пласкі труби якщо ви подивитесь бачите труба Угу. Іде е вилка теж підеро. Так, так, так. Не, не, не типічна для тих часів. Е-е, виріз під колесо аеродинамічний, ззаді обтікатель невеликий. І цей велосипед не був, звичайно, заявлений як аеро, бо такого поняття не було. Але це от можна сказать перво первопроходиме в цьому класі. В чому його тут ще цікавість? Є така фірма VEX, котра виробляє тюнінг для спортивних мотоциклів шосейних. І вони якось хотіли зайти в велоіндустрію і але в них нічого не вийшло. Тут шатуни Vртекс стоять. Все їх гігантистро їм напхали і на цьому все закінчилось. Ще мені поняли рошки. Рошки це тих часів рожки. Вони називаються спінач. Ченеellлі робили їх і ще 3Т сюда б можливо 3ТТ, але було б краще, бо тут 3Т руль ви винос. Але в мене були тільки ченелі, але вони подібні. І з такими рожками можна було їздити групові гонки. Угу. Зараз це заборонено. Ну і комп’ютер також того часу. Тут все працює, дивись. Звичайно, тут все, ну, як флешбек. Ну, так як і повинен бути такого плану велосипед. Компаньола 2000-х років. І воно буде крутитись так до вечора. Така вібрація приємна, як перемикалась. Перше є. Давай далі. Це кальнага. Да, це кальнага. Але це кальнага дуже цікава. По-перше, це 89-й рік. Ее, це Карbтуба першого покоління. І якщо ви подивитесь, дві труби. І навіть зараз ніхто не може робити велосипеди з двома трубами. Воно і не потрібно, мабуть, але факт остається фактом. А-а, що ще цікавого? Я його повністю відновлював сам, навіть фарбував теж я. І тут я по обладнанню трошки було б е можна було другу конфігурацію зібрати, але я зібрав тут всі прикольні штуки від компаньола. По-перше, це тормоза дельта. Ужасні тормоза були, коли дощ, вони забивались, геть не гальмували, але всі фраєра їздили, по-перше, тоді без шолома їздили профіки. Всі хотіли їздити на цих гальмах, бо що вони офігенно красиві. Угу. Друге, перші індук індексні монетки, це котрі фіксують передачу від Компаньо. Далі з перемикач зе можливості настройки паралелограму. Ти відкручуєш, переставляєш його і він бере більший діапазон передач. То есть ззаду можна использовать більшу шестерню. Це така інновація теж була. Ну і колеса це чисто для йсто. Це дерев’яні обода італійське. Компаньоловські втулки. Я не накинув на спиці. Переднє колесо з солнышком, як модно раньше було. Тут навіть фляга прикольна. Диви, фляга трошки занова для цієї моделі. Тоді були ще трохи інші фляйки. Ну і що тут би яще б, якщо б це для колекції, то я б ще змінив би глагол на компаньоновський пло пласкийгу оригінальний. Я поставив чорний, бо цей велосипед висить в мене дома як прикраса, і тому, щоб він мені радував глаз, я його зробив таким. Круто. Дуже класно. Дивись, зніми. Видно? Третій велосипед тріatлон bike. Так, чим він такий цікавий? Ну, по-перше, я я не знаю, хто там ці пише там всі таблиці, але цей велосипед входить в в десятку Craziest Bikes for Triathlon. Це 2000й приблизно рік, плюс-мінус. Це американці, і їх було випущено зовсім-зовсім мало. І він був дуже швидкий і популярний на той час для тріатлону. Його використовували як з шосейним рульом, так і з лежаком. Тому, ну, і по-друге, він мені дуже-дуже подобається візуально. Щодо колес, я його купив в Польщі без колес. Колеса – це італійські спінержі. І чим вони такі унікальні? По-перше, на них їздили групові гонки. Маріочі Поліні, Джані Буніо. Короче, на них був сумашедший бум. Вони були в двох версіях: звичайні і Superстів. Сустів супер жорсткі. Це версія суперстіфу. Можна сюда, будь ласка? Сустів в відрізняється від простих такими перегородками, котрі роблять колесо набагато жорсткішим. Бачите? Версія Superst. Так, це дуже круті колеса. Вони ще мають дурну славу. По-перше, є навіть сайт, якщо ви поцікавитесь, не пам’ятаю, як називається, і там, де пишуть всі пов’язані з ними кейси, що вони ламаються, росклеваються. Ну, ще з тих часів. І закінчилось це все тим, що УI заборонив їх. Хто скаже мені, чому? Можна там візьми, проведи, будь ласка, ось тут. Ого. В общем, якщо сказати простими словами, коли в завалах туди попадали руки, відрізало, да, то їх шинковало як, блін, парашута, блін, в Італії, і тому їх заборонили. Але це дуже круті колеса, вони легендарні, можна сказати. Прозвели так, фурор. Зараз буде невеликий експеримент. Щось там придумав, не знаю. не розповідав. Каже, треба купити сосіски для того, щоб щось спробувати. Сосиски зараз це спробуємо. Я не знаю, що з цього вийде. І мені завжди було цікаво, як на швидкості туди може рука попасть. Ой-ой-ой. Нож. Більше не буду, бо зараз пальці полетять. Ну да. Ось за це вони були заборонені і зняті з виробництва, але колеса легендарні. Це український виробник завод Антонов. Ви уявляєте собі таке? І це кінець 90-х років. Це був дуже швидкий велосипед. Дуже прям швидкий. Навіть на чемпіонаті світу, коли наша збірна їхала на них, Кальнага заплатив гроші, щоб наклеїти на ці велосипеди Кальнага надпись, бо Кальнага тоді був повільніший. Обладнання компаньола ITM ліжак такий, як тоді був. Дуже ручки. теж вони дуже редкі, дуже їх тяжко найти. І колса Компаньлашамал, але незвичайні. Ее червоні написи. Це юбілейні кольоса, точніше з найперших, з першої серії. Вони були представлені на гонці, якщо я не помиляюсь, то це був Фландрія. Спочатку всі скептично їх восприйняли, бо вони були тяжкі і так дальше і тому подібне. Але на гонке произошло следующее. Три людини, три гонщики з одної команди від’їхали у вітрив і посіли на них перші три місця. І саме на кампаньоa з червоними колесами, з червоними написами. Угу. Якщо ми візьмемо і поміряємо перепад, то це просто буде, як би то мовити, шок для багатьох. 13 см. Юра, я тобі дуже дякую, що ти знайшов час, що ти стільки всього розповів, показав велосипеди. Це класні емоції. Я бажаю тобі, твоїй команді, сину розвитку, хай все складається тільки кращим чином, скоріш закінчується війна і збиваються всі плани. Тобі дуже вдяч. Дуже дкую вам. Тоже дуже дякую, хлопці, бо дякую. Це приємний був вихідний для мене. Я поділився тим, чим знаю. Я люблю це робити, тому дуже вам дякую. Це відчувається. Ставте лайки, пишіть коментарі, підписуйтесь.