Biking in Belgium with a tent (3 nights)

00:00 Go biking with a tent
00:44 Day-1
01:30 St. Anna tunnel
03:31 WW-I German bunker lines
09:21 Bivak zone-1
10:27 Day-2
20:14 Windmill vacation house
24:27 Bivak zone-2
26:58 Day-3
27:35 Kasteel Breivelde
30:22 Kasteel van Regelsbrugge
31:33 Kasteel Diepensteyn
33:16 Kasteel Expoel
36:18 Bivak zone-3
39:13 Day-4
43:50 Kasteel De Bocht

Пішки ще бігати не можемо. Поїдемо на вель. Дужба за мною. Бажаю тобі класної мандрівки, Ну що, це мій перший вело похід, який заміняє мені зараз активність походків пішки. вирішив спробувати протестувати нову палаточку, яку мені подарувала моя мила, а Ігор дружелюбно перетров її з Канади. Спустився на ліфті студель, який поєднує центральну частину з лівим берегом. Є ескалатор, який один із самих доросліших угорожі. Він побудований був в 1930 році. Я порівнював з київським або будь-якими Радянського Союзами. То у нас 60-х роках, а тут 30 років раніше. Ось я розпочав свою подорож по ліво з лівого берегу. Праворуч такий красивенький парчок сезони. До речі, десь за цим лісом, коли почалась війна, Анвертон побудував, е, містечко для українсь біженців і надавав житло. А ось, до речі, це воно. Давайте заскочимо, ну, хоча б одним ззком покажу. В кожній сім’ї надається, не знаю, чи один поверх, чи два поверхи. А тут, на цьому полі проводять якісь фестивалі. Зараз ми не будемо тращати багато часу. Я не знаю, як пойде сьогодні перший день моєї подорожі. Бачив якусь тровку. Я вирішив під’їхати поближче. Bomм bomb Ось мій трек звернув дороги, яка була автомобільною дорогою, повз автомобільної дороги. вздовжен кудись в сторонку. І тут так начебто приємніше. Dedicated Fitsвельна дорожка для велосипедистів. Вентилятори, якщо дуже жарко, можна охолодитись. Братики, взагалі-то я шукаю джерело водички. Мперні час від часу стоять такі колонки, не можна набирати питну воду. А щось тут не знаю, де підзаправити. До речі, ця дорога вже кілометрів 10-15, як під лінійку зробили. Прямісінька перетинає якісь автомобільні дороги, інколи якісь села. А так як стріла. Так що там прибори показують. 47 км проїхали 3 години 15 хвилин. Політ нормально. Та люблю я це. Ось тут знайшов таке містечко зупинитися. Але ми беремо нашого коня. Рух. Рушуємо далі. Сподіваюсь, невеличка ділянка. Дорога виглядає ось так. Грунтова велотропа вздовж дороги. Анівелік нормально тримає, так що чому б ні? І там, я думаю, вип’ю кавись кончиком. Зробив зупиночку в цьому містечку Залти. Сподівався найти якесь аутентичне кафе і навіть загуглив Magic Pub. Але Magic Papнагенчик, я вам скажу, такий і жіночки похилого віку, і мужики, а може вони тільки виглядають, що вже похилого віку квасять, святкують день праці. Залишилось кілометрів 7-8сім десь так. Трек побудував мені Гарін. Але непогано. З машинами я начебто не їздив. Хіба що їздив ось так в стороні. Завжди було виділене місце для велосипеда. Вона симпатична. Я так трохи підпікся, мабуть, що. А тут в тіні ліс, тиша, пташки співають. Ну ось подивиться на цю довольну рожу, і вам все стане зрозуміло. Ну що вам сказати? Перший день добігає кінця. Я проїхав від Антверпена до околиці Гента. Так, знайшов біокзону. По дорозі я заїхав в Jambo, як я казав, купив трошки поїсти, бо я майже нічого не брав з собою. Три овсянки, чай і горілку. Мабуть, що буду відбиватися. Добре. tell you everything by saying nothing. Oh, give me theночка. з горішками якимись сухоми руками. Спалось добре. Ось почався новий ходовий день. Байк день. Перша поломка. Окуляри якимось чином не витримали. А так ранок дуже прикольний. Ще не жарко. Не пече. Красива сонячна алейка. Ось праворуч молоденька посадочка ялинок, який людям на Новий рік будуть продавати по 80 євро, мабуть, що. Але гарненький, який гарний. А там ще А там ще далі два зайця праворуч в полі чекають. Куди вони підуть? Чи це зайці? Ні, зайці. Чкурнули. Як же це класно прокинутись у наметі на природі під спів пташок. Сонечко встає, тобі аж хочеться вставати. Он такі дівчата на веліках ганяють. І мені це подобається. Подобається. Дадада. Віночка, тобі привіт. В мене все добре. Я балдю. Якийсь місточок такий. Маленька річка спадає в велику річку. А ось окружну гента мушу робити ось так. Ну, але все одно небезпечно. Тільки що не пташків чую співи пташок, а співи машинок. Ось чим відрізняється подорож пішки від подорож веліка. Це те, що на веліку багато набагато легше вільнути ліворуч або праворуч. Я заїхавки Мельбеке. Мельбеке. Е-е, в апотеку купив крем від сонця, тому що дуже шпарить. Я якось думки були, але не взяв. Каву попив, але там не було смішного тістечка. А тепер я побачи дорозі дуже прикольне бейкері і смачненьке тістечко. Зараз влоплю. Буває виглядає смач смачно, а на смак не дуже. А це виглядало смачно. А на смак ще смачніше. Ну, ще смачніше. Ось приїжджає кості. Кості метрев побудовано в 1842 році. Але я вам хочу показати не костю. Дивіться, яка неймовірна алея. Яка гарня. А там якийсь костіл приват. Поїхали далі. in there probably been moved on from every place cuz she didn’t fit in there all think twice cuz it’s another day for you and me paradise all think twice it’s just another day for you you Сьогодні в мене релакс, каталка. Ну так собі релакс, але все ж таки не хочу перезавантажувати свої колінки. зупинився на годинку, посидів, подивився на пташок. До речі, там наблюдають цінний пункт, пункт спостереження, можуть що так правильно сказати, за птахами. І я попав на момент, коли прийшла група людей з біноклем, з трігою такий майже телескоп. І вони вони е-е ну спостерігали за птахами рідкими і дали мені подивитися теж двох пташків таких дивних. Я подивився, ну, далі поїхав і дивлюсь, що по дорозі вже не буде ні магазинів, майже нічого. На всяк випадок зупинився на станції Senс якась Брунел чи Брей. А-а, тут є працююча кафешка. Ну і тут є спеціальний продукт, який я раджу для тих, хто ще не знає, як працювати з сигне. Починайте з правильно починати десь так. Наступний крок. Можна переходити до декой такич. Лезатяжний великий елезатяжний підйом. Хочете подивитись, як це виглядає. Ось так. Поки я тут пихчу, дивіться по сторонах. Там, мабуть, красиво. Наближаємось до хоребеки. go down comp що з ділянки де ардапle по 850 Виїхав такий кабріолет нехилий. Анка мене завжди питає, що в цих селах люди роблять. Пашуть Леночка. Але почувши дзвін, вирішив зробити невеличку тельку. Ну так просто подивитися, що воно і як. З’їхав з тропи, побачив якийсь грибочок. Ну, нема як в полях, але така цікава будівля, що можна під’їхати. Hello. How long are you now? Belgium four years and years in just was on and found this interesting building decided to have a look. Yes. You can come inside normally you in the neighborhood. No we can work. If you put out your shoes, you can go inside. Can you? Because at people coming out now. Normally he comes out neighbor early because of the weather you see and there’s a lot of And you live here? No, no, no. It’s a holiday home. And you? I live in Mar when one from here. Okay. I understand. He just clean. Вау, супер. Thank you. Вау. Ну, такого я не очікував. Бачиш, хто пробує, то я приймаю. Holiday. Хаос. Жіночка люб’язно запросила відвідати, але попросила зняти взуття. Вау, супер. Ліночка. Оце так, да, неочікувано, але дуже. Це був млин, бачите? Ще три місця. Оце я так попав. Крутяк. Молодець. Хаща тут ще щось просто полиця. Зупинився дістати камеру. такой шорах праворуч заєць дав ходу а я хотів засняти оцю бетонну стежку я наближаюсь десь вже мабуть недалековак зона де я буду сьогодні ночувати як затохана ноги стерла все веден не туди як ходила унаценди все веде Не туди. Ось і місце другої ночівлівак зона називається BL for Швейцар доставив вже мій автомобіль на парковку. Там десь я бачив, що паладка стоїть. Зразу поцілунок вибачить. Не треба так прохання води підвак зоні нема, але є вказівник, що можна роздобути води 300 м. Знайшок потічок, як ми у Карпатах це зазвичай робимо. Беремо потічки водичку і п’ємо. Козліночкам щестались трошки відпив. Ну ось мій будиночок вже стоїть. Він мені подобається. Так як я хотів маленький. Сподіваюсь, надійний, дуже легкий, з дуже міцного матеріалу. Ну і мені як одному треба таі не вистачить не треба так покохала іншо. Не треба так ми дівчата партії і шоу. Зараз ще забадяжимо чайок з травками, які привізки. Не треба так погані слів не вистачить. Не треба так покохала іншому. Не треба так. Всі дівчата варті шоу, не треба так. Зраз поцілунокви. Розпочався третій день. Поговило походику. Ну там правда до цього була така стежка вверх. Хух. На сьогодні мені план проїхати десь біля 80 км. і знайти бівак зону захлем. Рушаємо. Їду селами, полями, холмами. Наїжджаю на якесь містечко з опергом. Воно здалося такий столиках. А ось після ще в ньому я побачив ворота і костл і вирішив. Це офізна територія мушу з вами тут прокатитись. Таножвати не зупиняй. За красу пісню на всі голоси. Що хочеш вонограю, попроси. Струни дає тобі кожна весна. Дзвінки дарує їм осіння. І ми заграємо на струна отих. Хай розділють вони радісний світ. Подивись, як сіру скелю є вода із Христа. Ти зробити крапель зоря не насто. Так, це був зтигем. Ми його покидаємо, але вздовж дороги. Ну, не мій формат. Ось так би, мабуть, виглядав. Не, мабуть. Так би виглядав той млин, куди я вчора заходив, якби зняли пропелер. Ой, водоводо грай, грана та свіжвави ти не зупиняй. За красу пісню на всі голоси. Що хочеш вонограю попросили тобі подумав, що якийсь хижак, а потім придивився. І ми загає на що він дуже якось розілють вони на одному місці, а тут А ось ще один лин. Трохи відрізняється по конструкції. Ой, воно воно грай грана на край. Ранок свіжва ти не зупиняй за красу. Ось таки дає тобі кожна весна свінки дарує їм осіньста. І ми заграємо на струна ти. Ні. Окей. А не того прижинали мене з цієї території. А ось лсті Акватопія. Мабуть, що аквапарк. Велика територія, багато відвідувачів. Збирати купілочку. Так, збирати. Сів передохнути 10 хвилин. Бачу щось таке озера огорожено. Не підійти, не підійти. Якась будівля поло. Подивився на карту в костіл. Ну треба в’їхати і заїхати подивитися, що за костіл. Приват Ну що, два дня посмажилися на сонечко п30 відчули. наприкінці квітня та початку травня на всі чотири дні обіцяли сонечно, але хтось накликав підтікайку. Ось вона підтікайка. Пішов дощ. Ну, я поки що не одігаюсь. Ще не знаю, як надовго він цей дочик. Ух тишечка, я опять приїхав в такий замок. Чекайте. От везе мені сьогодні. Ну ось, але туди заїжджати, мабуть, що стрьомно, але красиво. Ой, на гори засело. Година в нас яка? 15:15. Ну ще, мабуть, що покажу вам залізничну станцію Мікерина. А ось там вона зараз буде. Може зараз побачите. Ла парковочка тебе любов’язацію то моя земля Тамро, там, там моя сім’я, сім’я. Ось така хвиляста річка. За нею там футбольний стадіон, якийсь, чемпіонат дитячий. До речі, сьогодні декілька стадіонів проїжджав, на яких дітки змагаються, грають в футбол. Ой горе залуяла жити. Миленький Іванко буде сити. Ой, до гори за село насіяла жити. Веленький Іванко буде сити. Якась закошена трава, стежка. Сподіваюсь, звідси не будуть так гнати. Ламаємо трохи сиро сиром’язливість. Ось тут дрова сховані. Стіл, правда, такий. Якось подивився його. Пошкоджену не піддає. Схих дровло татологічне садівництво це приватна територія написано намрі чайвать Знімати не будемо. Чо? Прич. Ось таке. Що? Зупиняємось на ночів. Там, деля кого стільки лютий за вікном. На моїй вулиці давно вже весна і дух захоплює немов він висоти. Бо так живу, немов літаю я. Так немов літаю я. Кожну мить, коли зі мною ти і я на небі, ми на небі зори, як на небі, відколи тебе знайшов. І я на небі, мовно зі мною в небі. Мила, коли з тобою літаю і знов і знов, і я не знаю, як світанок настає. Добрий ранок. Закінчився улюблений ти хмарна. Не бажає сам живу. Так водичка закипає закипіла. І я раневий. Ми моя на небі, зор моя на небі. Відколи тебе знайшов. І я ранебі, мов на земному небі. Мила, коли з тобою літаю і знов і знов. А часом, коли я сам не свій, і в голові дивні думки, і на душі сумно, згадую я. очі твої. І все стаємо мов навпаки теплим таким. І я нара небі. Мила моя на небі. Зоря моя на небі. Відколи тебе знайшов. І я ране, мов на земному невіла, коли з тобою літаю і знов і знов. І я на небі, ми моя на небі, зори моя на небі, відколи тебе знайшов. По вчорашньому настрою це містечко було те, що треба. на одинці. Дуже дякую. Тут дуже акуратненько було і залишилось після мене. Мій коник готов. Запакований. На годинниках 6:42. За бортом 8°. Вирушаємо додому до дівчат. Що цікаво, що вчора, коли заїжджав, заїжджав цією ж трупою лісовою і мені здається, що можна під’їхати по тій дорозі, яка вдоль річки. Бігова вела стежка така асфальтована. Але чомусь для туристів вони зробили такий крюк. Ну, мабуть, знають, що вони люблять попідляти. І воно таке зігзагами, зігзагами. Ну і виходить на дорогу. А далі вже у А далі вже по цивілізованій дорозі. and show you our and our never be now go up now go down your body turn around tell me baby don’t be la make you go so crazy call name and i will show you our never be now go up now go down your turn Почав накропати дощик. Перший за мій походик одягнув вітровочку, бо сьогодні прохолодно. Вісім стало 10. Але так, коли їдеш вітерець, свіжо. Оце таке на останок. До речі, зупинився, бо знов якась костіл. Це ріка Рупел, яка впадає потім в Схелду. А ось тут ще одна костіл мою копілочку. Містечко якесь цікаве. Подивився на карту. Це містечко називається бомб. Я колись наліку сюди доїжджав. Ось якісь озброєно танки якісь. Що це таке? Sherman Firefly. Колись тут був міст. Я це зробив. Заїхав за кроасанчиком кісточками відсвяткувати мій велепохід. Неділя, 9:30. Я дома, готовий продовжити день з сім’єю. La la