Про Україну велосипед.
Для більшості дітей Україна була першою школою велосипедної науки. Проблема тільки одна. Сам велосипед був занадто великий. До сідла діставали хіба що старші, а Малі мали свій особливий спосіб сідати на сідло? Ні, малеча засовувала одну ногу під раму, а другою відштовхувалась від землі і так їхала боком напівзігнута, але горда, що тримає рівновагу. Виглядало це так, ніби маленький жокей приручив велику залізну коняку. А падіння були неминучими. То штанина застрягне в ланцюзі, то носок кросівка зітреться об асфальт. Але після кожної подряпини знову лізли на Україну, бо саме так приходила справжня свобода. І коли нарешті вдавалося сісти на сідло і поїхати самостійно, це було як перший політ. Україна – це не просто велосипед. Це частинка нашої історії, що подарувала свободу пересування мільйонам людей. Він був доступним, надійним і невибагливим у догляді. Саме тому його пам’ятають і сьогодні. Yeah.